Ода математиці

                                                             

Ти визнана давно главою всіх наук –

Потрібна нам ти скрізь, завжди і всюди.

Без математики ми нині, як без рук.

З тобою з казки дійсність творять люди.

Освоївши тебе – рвемося у політ.

Створили вже розумні ми машини,

Штурмуємо космічний світ

І різних фактів визнаєм причини.

З тобою ми невпинно ростемо,

З тобою – підкоряємо природу.

Твої досягнення ми віддамо

На благо рідного народу.

Сьогодні ви прийшли в цей зал

Подумати, помріять, відпочити.

Побачити гру і бал

І розумом своїм все охопити.

Згадаєм нині формулу Герона,

Яку ти вже не раз писав,

Згадаєм також і Ньютона,

Біном якого пізнавав.

Хай в пам’яті воскресне Архімед,

Що за творіння славлений велике,

Відомий всім згадається Вієт,

Що формулу рівнянь зумів відкрити.

Відомий обдарований Декарт –

Творець координатної системи.

І Лобачевский всіх учених брат,

Та скульптор геометрії – Копернік.

І нині славний Чебишов-титан,

Софія Ковалевська – наша прима.

Могутній їм даровано талант,

Їх розум – непохитна брила.

Думок великих та ідей творці,

Що рід людський виношував століття,

Крізь бурі перейшовши дні важкі

Переживуть тепер тисячоліття.

Запам’ятай, що Гаусс всім сказав:

“Є математика царицею наук”.

І недаремно він заповідав

Творити в вогнищі робіт і мук.

Безмежна роль її у відкритті законів,

У створенні машин – повітряних, земних.

І було б важко нині без Ньютонів,

Що дала нам історія до наших днів.

Нехай не станеш Піфагором ти,

Яким у мріях вирости бажаєш.

Та будеш ти людиною завжди

І Україну вславиш добрими ділами.